хитати

-а́ю, -а́єш, недок., хитну́ти, -ну́, -не́ш, док.

1) перех. і без додатка. Надавати чому-небудь коливального руху з боку на бік, вперед і назад, згори вниз; колихати, гойдати. || Ритмічно погойдувати кого-, що-небудь. || Колихати, гойдати кого-небудь, заспокоюючи, присипляючи.

2) неперех., чим. Коливати, здійснювати коливальні рухи чим-небудь. || Примушувати що-небудь коливатися.

••

Хита́ти голово́ю — а) рухом голови виражати яке-небудь ставлення до слів чи поведінки кого-небудь (заперечення, схвалення, осуд тощо); б) (тільки док.) рухом, кивком голови привітатися з ким-небудь; в) (перев. док., на що і без додатка) рухом голови подати якийсь знак кому-небудь або вказати на кого-, що-небудь; г) (на кого) вказуючи на кого-небудь, засуджувати його поведінку, вчинки.

3) перех. Рухаючи що-небудь, робити його нестійким, хистким; розхитувати. || Змушувати труситись, двигтіти що-небудь. || безос. || Різко коливати повітря (про сильний шум чи удар). || безос. || Позбавляти кого-небудь рівноваги, кидати з боку на бік (про втому, хворобу тощо).

4) тільки недок., перех., перен. Робити що-небудь неміцним; підривати, розхитувати.